НА́ГОРЬ, РІ,
На́горь, рі, ж. Нагаръ. Нагорь на ґнотові. Конст. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 478.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАГОРЮВА́ТИСЯ, РЮ́ЮСЯ, ЄШСЯ, →← НАГОРТА́ТИ, ТА́Ю, ЄШ,